Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дац Р$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Дац Р. І. Мікроструктура зорового нерва щура в нормі та в динаміці перебігу експериментального цукрового діабету [Електронний ресурс] / Р. І. Дац // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 1. - С. 6-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_1_4 | ||
| 2. | 
Дац Р. І. Ультраструктурна організація зорового нерва щура в нормі та за умов експериментального цукрового діабету [Електронний ресурс] / Р. І. Дац // Вісник проблем біології і медицини. - 2011. - Вип. 3(2). - С. 52-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2011_3(2)__15 | ||
| 3. | 
Ільчишин О. С. Клініко-функціональна оцінка стану системи кровообігу в осіб у віддалені терміни впливу радіаційного чинника [Електронний ресурс] / О. С. Ільчишин, І. В. Дац, І. В. Данилейченко, Н. М. Скалецька, Р. І. Дац // Променева діагностика, променева терапія. - 2017. - № 1. - С. 41-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2017_1_10 | ||
| 4. | 
Переяслов А. А. Інтенсивна консервативна терапія та хірургічне лікування дітей із синдромом короткої кишки (огляд літератури) [Електронний ресурс] / А. А. Переяслов, О. О. Лосєв, В. Ф. Рибальченко, Р. І. Дац, О. М. Никифорук // Хірургія дитячого віку. - 2019. - № 1. - С. 62-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2019_1_12 Синдром короткої кишки (СКК), який виникає у дітей після резекції значної частини тонкої кишки, є основним чинником розвитку кишкової недостатності та зумовлює широкий спектр проблем у післяопераційному лікуванні цих пацієнтів. Інтенсивна консервативна терапія, яка включає повне парентеральне харчування та медикаментозне лікування, є важливим компонентом післяопераційного лікування дітей із СКК. Ця патологія вимагає мультидисциплінарного підходу, а хірургічні втручання допомагають досягти автономності кишечника. | ||
| 5. |
Переяслов А. А. Порівняльний аналіз відкритої та лапароскопічної апендектомії у дітей [Електронний ресурс] / А. А. Переяслов, А. О. Дворакевич, А. І. Бобак, М. М. Микита, О. М. Никифорук, Р. І. Дац, Н. М. Опікан, Ж. М. Переяслова // Хірургія дитячого віку. - 2019. - № 4. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2019_4_9 Лапароскопічна апендектомія (ЛА) поступово набуває все ширшого застосування у практиці дитячих хірургів. Незважаючи на відомі переваги малоінвазивних втручань, питання доцільності ЛА у дітей залишається дискусійним. Мета роботи - на власному досвіді провести порівняльний аналіз результатів відкритої (ВА) та ЛА у дітей. Робота грунтується на результатах хірургічного лікування 3171 дитини з гострим апендицитом, яких оперували в I хірургічному відділенні Львівської ОДКЛ "ОХМАТДИТ" протягом 2009 - 2018 рр. У 2879 (90,8 %) пацієнтів виконана ВА, у 292 (9,2 %) - ЛА. Порівняльний аналіз ВА та ЛА проведено за наступними критеріями: точність інтраопераційного діагнозу, тривалість втручання, антибіотикотерапії після операції та післяопераційного парезу кишок; розвиток ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. У 1032 (32,5 %) пацієнтів оцінені результати у віддалені терміни. Точність інтраопераційної діагностики форми апендициту була вищою при ЛА порівняно з ВА - 68,8 % і 59,3 відповідно. Тривалість ЛА була більшою, ніж ВА, проте ця різниця статистично недостовірна (p >> 0,05). Відновлення функції травного каналу після ЛА відбувалось раніше, ніж після ВА, - через 21,52 +- 1,39 і 29,5 +- 0,68 години відповідно. Це зумовлює більш ранній початок ентерального харчування - через 1,22 +- 0,57 і 2,32 +- 0,72 доби відповідно. За частотою ускладнень у ранньому післяопераційному періоді ВА і ЛА не мали статистично достовірної різниці, проте ЛА супроводжується зменшенням кількості негативних наслідків та ускладнень порівняно з ВА у віддалені терміни. Висновки: ЛА у дітей супроводжується швидшим відновленням функції травного каналу, що дозволяє раніше розпочинати ентеральне харчування, а також сприяє більш ранній відміні антибактеріальної терапії. За частотою ускладнень у ранньому післяопераційному періоді обидва методи не мають суттєвої різниці, хоча при ЛА цих ускладнень менше. У віддалені терміни після операції ЛА відзначається статистично достовірним зменшенням кількості негативних наслідків та ускладнень. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їх опікунів). | ||
| 6. |
Переяслов А. А. Значення даних лабораторного дослідження у діагностиці гострого апендициту у дітей [Електронний ресурс] / А. А. Переяслов, О. М. Никифорук, А. І. Бобак, Р. В. Стеник, Р. І. Дац, Б. Я. Мальований // Хірургія дитячого віку. - 2020. - № 2. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2020_2_9 Незважаючи на тривалу історію вивчення гострого апендициту (ГА), частота запізнілої діагностики, виникнення перфорацій та негативних апендектомій залишаються достатньо високими. Діагноз ГА в багатьох випадках залежить від клінічного досвіду хірурга, проте в значної частини пацієнтів класична картина апендициту відсутня, що зумовлює високу частоту діагностичних помилок та необхідність пошуку нових діагностичних маркерів. Мета роботи - порівняти різні лабораторні показники не тільки для діагностики апендициту у дітей, але й доопераційного виявлення пацієнтів із можливим перфоративним ГА. Робота грунтується на результатах обстеження 3171 дитини, що прооперовані в I хірургічному відділенні Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "ОХМАТДИТ" упродовж 2009 - 2018 рр. Контрольну групу склали 146 дітей, госпіталізованих з підозрою на ГА, проте в подальшому цей діагноз не був підтверджений. Криві помилок, специфічність, чутливість, позитивна (ППЦ) і негативна (НПЦ) прогностична цінність, коефіцієнт імовірності (Likelihood Ratio - LR) визначали за показниками лейкоцитозу, кількості нейтрофілів, співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (СНЛ) щодо діагностики ГА і його ускладнених форм, а також рівня натрію для діагностики перфоративного апендициту. Висновки: серед показників загального аналізу крові найкращу прогностичну значущість щодо діагностики ГА у дітей виявляють СНЛ та кількість нейтрофілів. СНЛ разом із рівнем натрію дозволяють з високим ступенем достовірності доопераційно виявити дітей з підозрою на перфорацію червоподібного відростка. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |